За часів Київської Русі сорочка слугувала як натільним, так і верхнім одягом і шилася з полотна чи сукна. Мала велику кількість варіантів крою і орнаментації: колоритно оформлені святкові, і більш стримані пожнивні та повсякденні сорочки тощо, які виготовлялися з полотна різної якості.
Оздоблення сорочки вишивкою або мережкою на плечах над швом рукава і по шву стану сорочки в глибокій давнині, очевидно, мало практичне значення. Техніка виготовлення ниток: і спосіб скріплення швів були примітивними, а шви — дуже слабкими. Щоб зробити одяг міцнішим, почали скріплювати шви, поступово переходячи до кольорових ниток. З часом таке скріплення переросло в орнамент, який прикрашав сорочку та зміцнював і маскував шви.
Характер вишивки, вибір тих чи інших орнаментальних мотивів, колірне рішення залежало від призначення одягу, соціальних і вікових чинників. Приміром, сорочки на будень вишивалися скромно й просто, святкові — ретельніше, передусім весільні сорочки.
В ансамблі святкового вбрання головна увага приділялася пишно орнаментованій сорочці. Здавна, як відомо, переважну частину посагу нареченої становили вишиті вироби, насамперед сорочки. Працелюбність нареченої визначалася за кількістю й довершеністю вишитих нею сорочок, котрих у посагу було більше сотні. Одягати чисту білу сорочку в неділю чи свято було обов'язковим правилом, відступати від якого не міг і найбідніший селянин. «Хоч латаненька, аби біленька», — говорить народне прислів'я.
Забезпечення чоловіка та інших членів родини білизною покладалося за традицією на дружину. Молодий приносив у дім з рідної сім'ї дві-три сорочки. Після заручин наречена готувала для майбутнього чоловіка білизну, і часто вже на весіллі жених був одягнений у сорочку, що її пошила й вишила молода.
Нині на Україні підвищений інтерес до вишиванок, особливо серед молоді. Тому не випадково в минулому році з подачі Країни Мрій вперше в Україні, а може й у світі було проведено Парад Вишиванок під безпосереднім керівництвом Наталі Скрипки. Вишивана сорочка це оберіг українства та збірник зачаклованих тайнописів; неповторна ознака національної приналежності і гордості; зрештою – це гарний спосіб самовираження молоді, яка не терпить одноманітності та сірості, натомість в усі часи прагне чимось вирізнитися серед ровесників. Вишита сорочка не підвладна примхам моди, бо однаковою мірою, сама по собі, є модою і священним символом.
Мета цієї ходи: відродити справжнє тлумачення Майських свят, Маївок. Назва ця походить від дієслова маяти – себто коливатися від вітру або швидкого руху; розвіватися; колихати гіллям, листям і т. ін. Наприклад, в одній стрілецькій пісні звучить: «Вперед же, браття, наш прапор має!»
А ще дієслово маяти означає прикрашати зеленню: саме в травні Природа, незважаючи на попередні круті примхи погоди, постає в усій своїй красі. Звідси і давні обряди наших пращурів, які відправлялися в цю пору, серед цвітучої природи, а разом з ними і цілий зріз обрядових (майських) пісень отримали назву – Маївки.
Часто можна Виникає запитання, коли вдягати вишиванку в будні чи свята?«Та коли забажаєте, тоді й одягайте, – радить головний натхненник Країни Мрій Олег Скрипка. – В принципі, це ж повсякденний одяг. Дуже покращує ауру людини. Але якщо подивитися під практичним, приземленим кутом зору, то вишиванка за своїм кроєм, на додачу ще й з природних тканин, дуже корисна для тіла, а відтак і для здоров’я взагалі».
Парад Вишиванок започаткував ще одну слушну нагоду, аби люди могли подіставати зі сховків, напрасувати і вбрати свої неповторні вишиванки. А заразом погомоніти поміж собою про особливості візерунків з різних країв Країни, або ж просто обмінятися зв’язками, де придбати і в кого краще замовити вишиту сорочку.
Чи хотіли б Ви приймати участь у щорічному Параді Вишиванок?
Країна Мрій, Парад Вишиванок, Олег і Наталя Скрипка, Буття
